Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Все більше українців їдуть на роботу за кордон. За останні три роки кількість наших співвітчизників, які працюють за кордоном, збільшилася на 30% і становить близько 7 млн ​​осіб. Про це свідчать дані Інституту трансформації суспільства. Найчастіше для працевлаштування українці вибирають країни Східної Європи, лідером серед яких є Польща.

Зараз в цій країні працює близько 2 млн українців, в Чехії - близько 800 000, в Угорщині - близько 400 000, що приблизно в два-два з половиною рази більше в порівнянні з 2013 роком. За даними Інституту трансформації суспільства, українці виїжджають з Росії і країн СНД, де зараз працюють 1-1,5 млн українців. Через напружений відносини між двома країнами вони віддають перевагу не Росії, а країнам Східної Європи.

Економіка падає

"Згоден з тим, що повітря в Україні просякнутий атмосферою еміграції. Це все тому, що він у нас не просочений атмосферою підприємництва. Я майже 20 років прожив за кордоном, працюючи в сфері ІТ, і добре відчув на собі, що це означає", - написав на своїй сторінці в Facebook радник міського голови Львова Ілля Кенінгштейн. Українці дійсно готові переїхати. За даними дослідження Research & Branding Group, в грудні 2016 року біля 34% українців заявило, що хотіли б виїхати з країни. Для порівняння: в лютому 2015 року таких налічувалося лише 28%. За оцінками лідера незалежної профспілки "Трудова Солідарність" Віталія Махинько, кількість виїжджаючих з України щороку збільшується на 100%.

Чому українці активно емігрують? Головними причинами можливої ​​еміграції, за даними опитування Research & Branding Group, українці назвали пропозицію прибуткової роботи (28%) і збройний конфлікт (27%). Важливими чинниками є економічні проблеми в країні (19%), сімейні обставини (18%), відсутність умов для самореалізації (9%) і політична нестабільність (7%). "Велика частина іммігрують українців не бачать себе в сучасній Україні, не бачать майбутнього для своїх дітей, не бачать можливості для самореалізації, хтось біжить від війни", - підкреслює Віталій Махинько. Наприклад, польські роботодавці готові платити фахівцеві з викладення товару в торгових центрах близько 15 тис. Грн, пакувальники продовольчих товарів - близько 17 тис. Грн, із середніх ярусів електричних кабелів - близько 20 тис. Грн на місяць. Деякі компанії частково компенсують проживання та харчування, тому більшу частину суми можна заощадити. В Україні ж доходи працівників такої ж кваліфікації, як правило, в три рази менше.

Я б розділив українських мігрантів на такі категорії, каже Віталій Махинько. Перші їдуть в Європу підзаробити, перебитися в складний період, при цьому чітко розуміють, що з України назавжди виїжджати не збираються. Друга - це українці, які тимчасово виїхали на заробітки, освоїлися, побачили, що там їм жити комфортніше, і починають різними способами перетягувати свої сім'ї. Третя категорія - це українці, які цілеспрямовано їдуть з України назавжди. "Окремо потрібно сказати про студентів, в минулому навчальному році в Польщі їх навчалося 35 000 чоловік. Як правило, вони в Україну не повертаються", - констатує експерт.

Східна Європа в лідерах

Українські трудові мігранти віддають перевагу країнам Східної Європи, які зацікавлені залучити на роботу українців. Наприклад, в 2015 році в силу вступила нова редакція розпорядження міністра праці і соціальної політики Польщі, що дозволяє працевлаштовувати іноземців без дозволу на роботу для студентів стаціонарної форми навчання та аспірантів. Заяви про прийом на роботу для інших категорій іноземців потрібно реєструвати в повітових управліннях праці (аналог центрів зайнятості в Україні).

Правила працевлаштування спрощує і Чехія, уряд якої розробило проект про працевлаштування не менше 5 тис. Українських фахівців. Над подібною ініціативою працюють і в Угорщині. До 10% трудового населення країн Східної Європи, переважно молоді люди, переїжджають до Великобританії, Німеччини, Норвегії та ін. Видання The Economist повідомило, що через масову міграцію країни Східної Європи чекає обвал економіки. Дефіцит кадрів також позначається на інвестиційній привабливості. Наприклад, працездатне населення Латвії скоротилося на 25% за останні сім років, а місцевим компаніям просто нікого наймати на роботу.

Масова міграція працездатного українського населення може негативно позначитися на економіці країни. Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко підкреслює, що менша кількість працівників призведе до скорочення надходжень до бюджету від сплачених податків і зробить Україну менш привабливою для інвесторів, і, як наслідок, впаде ВВП. Хто буде відкривати підприємство в країні, де спостерігається дефіцит кадрів?

Друга проблема - це наповнення Пенсійного фонду. Вона існує на протязі останніх десяти років. За даними уряду, в цьому році з необхідних 283 млрд нестача становить близько 142 млрд грн. Компенсувати дефіцит планується за рахунок бюджету, а за умови значної міграції населення ця проблема може лише погіршитися.

 

 

Андрій Корнєєв

Международные Авиалинии Украины