Добре, якщо на заслуженому відпочинку є можливість побачити світ, відправитися в подорож туди, де ніколи не бував раніше. У нас, українських громадян, є безвіз, і часом потрібна тільки мрія, щоб відправитися в подорож.
У мене є така мрія - знову пройтися по набережній річки Тепла в чеському місті Карлові Вари, випити мінеральної водиці з джерела на колонаді, яку наливають у спеціальні плоскі кружечки з носиком, які потім стають нашими сувенірами; помилуватися видом міста і його мальовничими гористими околицями з оглядової вежі «Діана», куди із завмиранням серця сковзаємо на фунікулері ...
Все це було в моєму житті - якихось півдня в Карлових Варах, а спогадів - на всі наступні роки.
Тоді, приблизно в 1973 році, група радянських студентів (і я в їх числі) побувала на практиці в університеті чеського міста Брно. У вільний від занять час нас знайомили з визначними пам'ятками країни, яка тоді була Чехословаччиною.
Були в цій програмі й Карлові Вари, або Карлсбад, як його там називають. Час - літній, туристів - безліч.
Гід розповів нам багато цікавого, розповів і про те, як виникла назва міста. За легендою, не тільки назвою, але і фактом свого існування місто зобов'язане богемському королю Карла IV, який в середині XIV століття полював в цих місцях на оленів.
Сьогодні в Інтернеті зустрічається три варіанти цієї легенди, і я не пригадаю, яку з них викладав тоді гід.
За однією з легенд, гончий пес короля обпік свої лапи гарячою водою з джерела, і уважний король наказав лікарям досліджувати властивості води, що б'є фонтанами з-під каменів. Коли стало відомо про цілющу силу джерел, король заснував тут перше поселення.
Відповідно до іншої легенди, яка існує нині, король випадково, сам того не відаючи, вилікував в термальній воді гейзера свою ногу, пошкоджену під час такого ж полювання.
А третя легенда розповідає про те, що олень, якого переслідувала зграя мисливських королівських псів, вибився з сил та оступився в озерце, над яким струменів теплий пар, і цілющі властивості води дозволили йому знову знайти волю до життя й успішно втекти від переслідувачів. А Карл IV зробив все ті ж висновки й створив біля джерел місто.
Мабуть, остання легенда особливо полюбилася місцевим жителям, адже недарма ж на вершині мальовничої гранітної скелі вже багато років височіє скульптурне зображення маленького гірського оленя, який став символом міста.
У Карлових Вар довга історія, місто багато пережило: тут і пожежі вирували, і повені траплялися, і навіть, бувало, вибухав гейзер.
Але незмінним є те, що протягом століть люди їхали і їдуть сюди на відпочинок і лікування. Вважається, що навіть повітря, насичене парами цілющих мінералів, здатне відновити сили й позбавити від недуг. Тому відпочиваючі в Карлових Варах не тільки п'ють воду підземних джерел, а й годинами сидять і ходять поруч з гейзерами, яких тут не менше дюжини, вдихаючи іонізоване повітря, насичене молекулами здоров'я.
Курортна зона тягнеться не менше ніж на 2 кілометри. Що тут можна підлікувати? Органи травлення: шлунок, печінку, жовчний міхур. Допомагає лікування й тим людям, які мають порушення обміну речовин, в тому числі, хворим на цукровий діабет, та тим, які страждають на ожиріння. А прийняття ванн з тепленькою або гаряченькою термальною водою – хіба це не задоволення, не користь для здоров'я?
До слова сказати, лікують в місцевих санаторіях не лише водою, а й грязьовими ваннами. Подробиці можна знайти на сайтах численних здравниць Карлсбада.
Людям пенсійного віку тутешній клімат, а також спокійне, розмірене життя популярного курортного міста підходять як не можна краще.
Залишається тільки як слід підготуватися до подорожі: вивчити питання, як дістатися до Карлових Вар з Києва, Харкова, Дніпра і Львова; на чому заощадити в цій подорожі (що дуже важливо при нашому скромному пенсійному бюджеті!), і як отримати максимальну користь від перебування в цьому чудовому куточку планети.
