Українців, охочих пошукати кращого життя за кордоном, не стає менше. Більшість майбутніх емігрантів вибирають перевірені часом способи виїхати. Найпоширеніші схеми - трудова, бізнес- і інвестиційна (в тому числі покупка нерухомості) міграція.
Міграційна ситуація в світі помітно змінилася. Засилля сирійських і афганських біженців в Європі змусило практично всі розвинені держави світу переосмислити закони гостинності. Тому розтиражовані в ЗМІ рецепти «гарантованого виїзду», які ще 2-3 роки тому і справді працювали, сьогодні можна вважати абсолютно марними.
Найдешевший і комфортний спосіб еміграції з України в Європу - це легальна трудова міграція. Але на запрошення від роботодавців можуть розраховувати далеко не всі українці.
Знайти хорошу роботу реально тим, хто затребуваний і у нас: за ким полюють кадровики, кого перекуповують конкуренти. Зовсім не важливо, з якої саме галузі фахівець - посередні кадри там не потрібні.
Професійні галузі, представники яких особливо потрібні ЄС - IT-шники, медики, науковці, інженери.
Наших медиків, але з ідеальним знанням німецької, непогано приймають в Німеччині, пропонуючи зарплати 2-3 тис. євро щомісяця. Чехія, причому приблизно за ті ж гроші, дозволяє влаштуватися лікарям, які володіють англійською, а іноді для старту буде достатньо і російської. Крім того, німецькі компанії зараз активно розглядають кандидатури наших нафтохіміків.
Для тих, хто не може запропонувати європейським роботодавцям особливих навичок і знань, залишаються робочі спеціальності. Зараз у Східній Європі, наприклад Польщі та Чехії, дуже великий попит на українських будівельників, сезонних робітників, зварювальників, швачок. Адже тамтешні робітники давно працюють у багатших західних країнах континенту, що призвело до рекордного дефіциту фахівців.
Середній оклад, на який можуть претендувати наші робітники - близько 1000€. Швачки отримують менше (близько 800€), а будівельники - більше (до 1500€).
Не так давно активізувалися прибалтійські роботодавці, які також зіткнулися з проблемою кадрового голоду. Вони шукають будівельників за 1000 євро, далекобійників за 1500 євро.
Україна підписала угоду про тимчасове працевлаштування наших співгромадян в окремих галузях з Ізраїлем. Йдеться, зокрема, про будівельників.
Трудова міграція дозволяє заробити. Однак щоб отримати дозвіл на проживання, потрібно добре постаратися, прослужити в європейських фірмах не один рік, що не завжди реально.
У випадку бізнес-емігації йдеться, як мінімум, про 20-30 тис. євро для старту. Але якщо ви націлені на створення повноцінної і конкурентоспроможної компанії, то потрібно мати хоча б 100 тисяч євро.
При цьому тарифи на реєстрацію фірми для більшості європейських держав невисокі - стартують від 100-200€. Разом з тим, потрібно обов'язково вести бухгалтерію, підібрати штат місцевих робітників (від 2 осіб), показувати щомісячний оборот, розвивати справу, вкладаючи кошти.
У «дешевій» Східній Європі щомісячне утримання навіть найдрібнішої компанії коштує 2-3 тис. євро, а для західноєвропейських країн сума буде, як мінімум, удвічі більшою. Зате власник бізнесу вже через 2-3 місяці може розраховувати на дозвіл на проживання.
Експерти з питань еміграції радять: найкраще відкривати свій бізнес у сфері послуг (перукарні, ательє, СТО), торгівлі (пекарні, магазини), громадського харчування. Але попереджають - конкуренція зашкалює, тому завжди є високий ризик прогоріти.
Знизити його можна, скажімо, купивши успішну місцеву фірму, яка вже зайняла свою нішу на ринку. При цьому доведеться витратити, як мінімум, в 2-3 рази більше, ніж при побудові власного бізнесу з нуля.
При цьому, зареєструвавши фірму в Європі, наші співвітчизники можуть користуватися усіма перевагами європейської підтримки підприємництва - наприклад, брати дешеві кредити.
Зовсім недавно, думаючи про еміграцію з України, можна було розраховувати на дозвіл на проживання в Прибалтиці, купивши там будь-яку, навіть найдешевшу квартиру. Вартість «однушок» стартувала тоді з 25-30 тис. євро, тож багато українців зуміли переїхати за порівняно невеликі гроші. Але минулий рік охарактеризувався підвищенням фінансового порогу до 250 тисяч, а 2016 рік - до 300 тисяч євро. Тобто, щоб отримати дозвіл на проживання, вже доведеться купувати котедж, утримання якого коштує недешево.
Згорнула свої програми лояльності для покупців нерухомості й Болгарія. Раніше власник квартири отримував дозвіл на проживання, а тепер йому не завжди дають навіть довгострокову візу, стверджують експерти.
